Смотреть больше слов в «Русской энциклопедии»
ШВЕД ШВЕДКИН ШВЕДОВ ШВЕДЧИКОВ ШВЕЙКИН ШВЕЦОВ ШЕВЦОВ ШЕВЧЕНКО ШЕВЧУК ШВЕЦШвец, шевец - старинное и областное наименование портного. О плохом портном ... смотреть
ШЕВЧУ́К, а́, ч.Учень шевця;// Помічник шевця.
імен. чол. роду, жив.мист.
-а, ч. Учень шевця. || Помічник шевця.
Шевчу́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
-а, ч. Учень шевця.|| Помічник шевця.
Шевчу́к, -ка, -кові, -ку! -ки, -ків
шевчу́к іменник чоловічого роду, істота
див. Шевчук, Валерій Олександрович
шевчук, -а
нар. 1939, укр. прозаїк, перекладач, драматург, видавець, брат Анатолія Ш., репресованого в 70-і письменника; глибока філософічність й побутова деталь,... смотреть
нар. 1939, укр. прозаїк, перекладач, драматург, видавець, брат Анатолія Ш., репресованого в 70-і письменника; глибока філософічність й побутова деталь, історія й сучасність існують в єдиному вимірі; Серед тижня, На полі смиренному, Три листки за вікном, У череві апокаліптичного звіра, Початок жаху; переклади з Г. Сковороди, І. Вишенського, поезії давньої укр. літератури (видані окремими тематичними збірками); Шевченківська премія 1988.... смотреть
(род. 30.IV.1932, с. Бараши Емильчин. р-на Житомирск. обл., Украина) — укр. писатель. Ок. филол. ф-т Киевск. ун-та. Работал в редакциях журналов и газет. Издал несколько сб-ков стихов, автор романов («Предтеча», «Побратимы, або Пригоди двох запорозьців на суходолі, в морі та під водою», «Велесич», дилогии о Т. Г. Шевченко).<p class="text">В 1971 опубликовал в ж. «Дніпро» переложение С., появившееся затем отд. изд. в 1982. Строго следуя канве С. (однако Ш. принимает перестановку эпизода «Тогда Игорь възр<font class="old">ѣ</font>... испити шеломомь Дону» после слов «ищучи себе чти, а князю слав<font class="old">ѣ</font>»), переводчик в то же время позволяет себе многочисл. отступления в худ. деталях, то вводя в текст свой комм., то домысливая обстоятельства, то расцвечивая сюжет новыми худ. образами или тропами. Напр.: «Коли Боян, цей віщий соловейко, / Співав комусь осанну величальну, / То білкою носився по деревах, / Землею — сірим вовком, а в підхмар’ï / Орлом могутнім клекітно ширяв»; «Тут дужий вітер, Стрíбожів онук, / Війнув із моря стрілами в обличчя / Полкам черленим, Ігоревим воям. / Земля здригнулась, спінились річки, / І курява знялася над полями!»; «На сьомому Трояновому віці / Всеслав на Діву жереба метнув. / Обпершись на повсталих, у сум’ятті / Доскочив хитро Києва і списом / Діткнувсь великокняжого стола. / Опівночі, злякавшись Ізяслава, / Лишив киян і тишком, наче звір, / З-під Білгорода шаснув і розтанув / У синій млі» и под.</p><p class="text">Лишь иногда Ш. можно упрекнуть в явных неточностях, если, конечно, не допускать совершенно иных, чем полагают обычно, событий во время Игорева похода. Так, напр.: Всеволод забыл «про тиху славу, отчий княжий стіл, / І Глібівну — дружиноньку вродливу, / Що жде його в Чернігові (? — <i>О. Т.</i>) далекім!»; «В бору Кіяні та на Оболоні / Всю ніч ворони Бусові кричали / І зграями летіли над Дніпром»; Ярослав Осмомысл «через хмари / Метаючи каміння і пустивши / По синьому Дунаю кораблі»; готские девы поют «про битву на Каялі та про Буса, / Розп’ятого Вінітаром, й леліють /</p><p><span class="page">226</span></p><p class="text0">Відплату Шарукановій ганьбі» и др. Тем не менее перевод Ш. представляет несомненный интерес своей самобытностью.</p><p class="text">Своеобразным откликом на С. является и роман Ш. «Велесич», в котором в худ. форме представлена одна из версий об <i>авторе</i> С. Им, согласно роману (там эта версия подана через догадки и представления совр. журналиста Макара), являлся сын крестьянина-дружинника Кузьмы Сновидича, упоминаемого Ипат. лет. под 1159, отрок, известный в народе под прозвищем Велесич. Неудачник, отвергающий жизненные блага и радости, Велесич вызывает суеверное уважение окружающих своими взглядами (он язычник по убеждениям) и поэтич. даром. Велесич сложил С. для уст. исполнения, а записано оно было его наставником, летописцем <i>Петром Бориславичем</i>. Велесич обуреваем идеей воссоздания «земли Трояней» — государства от Дона до Венгрии, существовавшего за шесть веков до Владимира Святославича (см. подробней в статье <i>Троян</i>). Именно эта идея и явилась, согласно сюжету романа, причиной, побудившей митрополита организовать убийство Велесича.</p><p class="text">Таким образом перед нами еще одна худ. версия об авторе С., авторе, резко отличающемся от певцов-воинов, какими чаще всего представляли себе создателя С., напр., <i>И. А. Новиков</i>, <i>В. Г. Федоров</i>, <i>М. Т. Гойгел-Сокол</i> и др.</p><p class="text8-8"><i>Соч.:</i> Слово про Ігорів похід / Переспів В. Шевчука // Дніпро. 1971. № 9. С. 93—97 (то же: Слово про Ігорів похід: Героïчна поэма / Переспів Василия Шевчука. Киïв, 1982); Велесич. Киïв, 1980 (переизд.: Киïв, 1985).</p><p class="text8"><i>Лит.: Росовецкий С. К.</i> Художественная реконструкция образа автора «Слова о полку Игореве» в русской и украинской советской исторической беллетристике: («Сын тысяцкого» И. А. Новикова и «Велесич» В. А. Шевчука) // Братнє єднання літератур народів СРСР. Киïв, 1982. С. 98—108; <i>Пінчук С.</i> 1) Актуальність творчого освоєння («Слово о полку Ігоревім» у перекладах украïнських поетів) // Література і сучасність: Літературно-критичні статті. Киïв, 1985. Вип. 18. С. 222—223; 2) Чарівне зерно поезіï. Киïв, 1986. С. 251—260.</p><p class="podpis">О. В. Творогов</p>... смотреть
(p. 1913). Шевчук установил три необходимые условия любого запоминания. Это — активная позиция, ассоциация с более ранним опытом и ассоциация с эмоциональными реакциями.... смотреть
Шевчук Иван Павлович (1892, с. Чапля, ныне Летичевского района Хмельницкой области УССР,‒30.10.1942, Северо-Западный фронт), один из руководителей парт... смотреть
Шевчу́к Юрий Юлианович (р. 1957), рок-музыкант, композитор. Работает в Санкт-Петербурге. Основатель и руководитель (с 1981) рок-ансамбля «ДДТ». Один из... смотреть